Куми́н, -а́, -е́. Принадлежащій кумѣ. Кумина хата горіла, а твоя тітка руки нагріла от ми і родичі. Ном. № 9347. Не додому вночі йдучи з куминої хати і не спати лягаючи, згадай мене, брате. Шевч. 446.
