Остигати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Остигати, -гаю, -єш, сов. в. остигти, -гну, -неш, гл. 1) Остынуть. 2) = Остивати, остити. Остило йому слухати жінчину гризню. Грин. II. 165.