Стерегти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Стерегти, -жу, -жеш, гл. 1) Стеречь, остерегать. Сижу дома та стережу, то й ціле. ЗОЮР. І. 9. Береженого Бог береже, а козаченька шабля стереже. Нп. 2) Слѣдить за кѣмъ. Ми не знали тоді, хто підпалив, але вже стерегли її чи не вона те зробила. Новомоск. у.
