Стидо́вище, -ща, с. Стыдъ, позоръ. К. Дз. 100. Оце стидовище: палець болить, а він валяється цілий день, от, мов, хворий. Лебед. у. Та, їй Богу, це ж стидовище так робити! Пирят. у.
