Стиха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Стиха, нар. 1) Тихо, тихонько. Стиха словами промовляє. ЗОЮР. І. 53. Стиха підхождає. ЗОЮР. І. 59. Та все стиха у гуслоньки грає. Мет. 260. 2) Изподтишка, украдкой. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха, а ми двоє, серце моє, любімося стиха. Мет. 16. Ум. Стихенька, стихесенька. Пливи, пливи, мила, стихенька водою. Чуб. V. 60.
